ReadPorno.ru - это специально отобранные порно рассказы и порно истории от лучших авторов со всего Интернета. На нашем сайте самая большая и регулярно пополняемая коллекция порно рассказов на любой вкус, отсортированных по категориям и рейтингу. Читайте порно у нас!
ПОРНО РАССКАЗЫ:
ПОРНО РАССКАЗЫ:
... Вот разбудишь сейчас дядю Вову, он нам тогда даст.
     Ничего себе кино! Где, интересно, вы видели мужика, который бы ругал девчонок за подобные проделки. Стараясь дышать ровно, продолжаю наслаждаться ощущениями. А они просто незабываемы - медленно-медленно ствол погружается в рот, при этом язычком Анютка вытворяет какие-то суперзатейливые выкрутасы. Кайф неописуемый.
     Немного погодя Олька все-таки уговорила Аню поделиться дядей Вовой, попутно выяснилось, что Оля никогда р... [ читать дальше ]
... Неизвестно откуда взявшиеся и разом нахлынувшие чувства. Ты хочешь летать. Делать то, чего не делал никогда раньше.. Ты еще совсем ребенок.
     Это можно научиться контролировать. Это можно заставить ждать. Можно выплеснуть, когда ты! ты! этого захочешь. Этому можно сопротивляться... Это можно не пускать внутрь. Но этим можно и наслаждаться. Можно... если ты захочешь... Можно делать все...
     Эйфория... По-моему, это то, что люди назвали любовью. Она пройдет?
   ... [ читать дальше ]
Название: Путешествие в тридевятое царство
Автор: Евгений
Категория: Эротическая сказка, Юмористические
Добавлено: 20-07-2017
Оценка читателей:

Був на світі один чоловік . Років з двадцяти. Звали його Максом. Був він звичайною людиною – не принцем, не якимсь героєм, не богатирем, а звичайною людиною. І одного зимового дня він вирішив прогулятися київським парком.

Глава 1

Впав, оговтався

Йде парком. Тут що за ... . Підсковзується падає , та втрачає свідомість .Приходить в себе ,

та починає озиратись: ліс , кущі та дерева навкруги .

- Де я , що це на мені – Макс оглянув свій обладунок .Тут він почув якийсь шелест в кущах . З яких вийшла дівчинка років сімнадцяти.

- Ти хто? - запитав Макс .

- Я - Ліса – відповіла дівчинка отряхуючи з себе листя .До речі вона була не дівчинкою,а перевертнем і мала такий вигляд: лисячі вушка та такий самий лисячий хвіст. В її обличчі були лисячі образи ,також , на ній було легке платтячко. Макс трохи тремтячи відійшов назад [ подивився я б на вас коли ви перевертня побачили ].

- Я нічого тобі не зроблю – відповіла вона.

- Ага, ага – все ще тремтячи відповів Макс. – а д-де я ?

- Ти , в Тридев’ятому царстві,- відповіла Ліса.- а знаєш ,пішли зі мною до міста.

- Добре , - трохи заспокоївшись , відповів Макс , і вони разом пішли до міста .

Глава 2

Макс у місті

Прийшовши до міста наш турист , не відстаючи від своєї подружки роздивлявся навкруги . Місто виглядало , як звичайне місто : з вулицями , базарами , парками . В центрі цього міста був величезний палац.До речі , палац належав князеві : Князю Князьовичу Князенку . Ліса відвела нашого залізноголового до свого знайомого : Монгола . Це була добра людина , середнього зросту , трохи схожа на китайця . Він був власником лавки з прянощами де продавав різне : від спецій , до горіхів . Привітавшись , він пригостив наших героїв горіхами. І тут Макс почав його розпитувати :

- Слухай , а можеш щось цікаве розповісти ?

- Цікаве ? ,- я ось що чув , що люди кажуть , що ніби якісь богатирі хочуть піти і вбити дракона , який викрав дочку нашого князя .

- Треба мабуть піти до палацу , і попитати , чи може я в цьому участь прийму . Подякувавши Макс пішов до замку . Але коли до будівлі залишалось метрів п’ятсот , наш турист за щось зачепився:

- Хай йому грець ! – піднімаючись Макс подивився , що перечепився через якусь залізну річ : Залізна ручка , від якої іде спірально закручена трубка , на якій є напис : Залізна штука . – Хм , що це може бути … не важливо , заберу собі . І він пішов до палацу , де вже збиралися герої .

Друзі – казав Князь – я певен , що для вас це буде великою честю , врятувати мою доньку від Змія . Було б добре – так думав наш турист , але Котигорошко його перебив : Перш ніж рятувати царівну , знайди якусь зброю , чи ти будеш воювати тою штукою?

Макс трохи обурився та пішов із замку , на виході його зупинив дворецький:

- Я знаю тут в місті , є одна людина на ім’я Ломбардій . Він на будь’яку річ знайде пристосування , навіть на таку .

- Добре , сходжу до нього .

Макс в Ломбардія

Піднімаючись Макс слідкував куди йде Ліса , бо сам добре не знав місцевості . Пройшов декілька метрів вони побачили будинок середніх розмірів. Зайшовши в середину наші герої побачили людину добре вдягнену , яка сиділа за столом і щось писала.

- А , відвідувачі – радісно промовив Ломбардій - ну заходьте !

- Дивись , бачив таке – сказав Макс простягаючи йому Залізну штуку.

- Дай подивитись , ага так , зараз – Ломбардій пішов за чимось. Через деякий час він повернувся весь захеканий , весь у пилюці із якимось документом в руці – Ух мало мотлохом не завалило … так зараз не про це , ось тут написано : Інструкція до того не знаю чого . Принцип дії : Загадати що саме потрібно . після використання того не знаю чого дощечки , які залишились побити [легенько] тою самою Залізною штукою. Може йти в комплекті , або роздільно .

- І що ?

- І ось , за допомогою тої речі що ти мені приніс можна оце полагодити – Ломбардій показав на якісь дошки , які лежачи на полиці які за весь час , що лежали вкрились шаром пилу – он те .А за те що ти знайшов цю річ тримай меча і трохи грошей

- Знаєш велике тобі дякую .

- Ні , ти мені дуже допоміг ; Хоча я й раніше читав інструкцію , але гадки не мав що така річ є . До речі якщо піти через ліс прямо , то можна вийти до вказівного каменя , як йти через ліс я не знаю , можливо знає твоя подруга.

- Так , я знаю як йти через ліс ! – з посмішкою відповіла Ліса

Глава 4

Макс на роздоріжжі

- Так він казав йти до вказівного каменя , Лісо , якщо я не помиляюсь то це воно –сказав Макс вказуючи на кам’яну брилу з одним єдиним написом і стрілкою : До чорта , на – ліво п’ять кілометрів . Ех добре хоч прогуляюсь – сказав Макс і пішов в напрямі вказаному стрілкою .

Глава 5

Макс в гостях у чорта

Наш герой підходячи до замку , який до речі належав Чорту , почав потроху роздивлятися цей замок : старий , але гарно зроблений , прикрашений різноманітними візерунками , здавалось він стояв тут вічно

- Лісо , постій біля воріт , а я піду в середину , добре ?

- Так – як завжди відповіла Ліса

Зайшовши всередину будівлі , наш сміливець почав озиратись : гарні меблі , та професійна оздобленість вказували на те , що хазяїн був заможним , та добре обізнаним у мистецтві . Та не довго Макс роздивлявся оздоблення , пройшовши ще всередину , він почув , що десь поруч влаштували свято , і він пішов на звук . Дійсно був невеличкий банкет , не зрозуміло по якій нагоді , але його учасники були вражаючими , якщо не страшними : Чорт , Кощій , та Шайтан . Першим нашого туриста побачив власник будівлі Кощій :

- А хто до нас прийшов … ну добре , сідай з нами … побенкетуєш

- Та ні , дякую …я хотів спитати , а як йти від вказівного каменя ?

- Е , я б як другу тобі розповів ,але в нас того-самого … торт вже вдвічі зменшився та й узвару вже не має . Слухай , збігаєш ?

- Так не питання , я збігаю , часу в мене це не займе багато . І Макс пішов за , але Ліса його зупинила :

- А ти куди йдеш ?

- За тортом та ще за чимось , та не для себе , а для них.

- Добре , і мені щось візьми .

- Добре .

Через деякий час Макс повернувся з тортом , цукерками , та узваром

- А цукерки для кого ?

- А це тобі .

Віддавши це Кощію , Макс і запитав куди ведуть стежки від каменя , на що він відповів :

- Я знаю , коли піти прямо , то вийдеш на хату з курячими ніжками , й одного дуба , а що буде якщо на право піти , я не знаю .

Подякувавши за інформацію , наш герой забрав Лісу , та пішов у тому напрямку про який йому розповів Кощій

Глава 5

Макс на болоті

Мені цікаво , а чи він не збрехав часом – думав Макс йдучи болотом . Але невдовзі він побачив хатинку на курячих ніжках. О , воно! – пробелькотів наш болото-лаз , але його зупинив якийсь дуб . А дуб виглядав … точніше то був корч , але він представився дубом .

- Куди ти йдеш ?! А ти часом не заблукав ? – Таке питання задав той корч

- Аж ніяк , мене сюди Кощій відправив . І тут , почувся ніжний проте суворий жіночий голос: Ну, тоді вертайся до нього , і передай йому мої вітання !

- Та я в нього лише дорогу попитав , і все .

- А , ну тоді заходь . Хатинко , до лісу задом , а до нього передом , чи боком .

Хатинка повернулася до Макса дверима , але на 45 градусів . І він зайшов до хати . В ній сиділа , на стільці гарна , з розпатланим волоссям , та в піжамі дівчина років сімнадцяти . Вона спершу подивилась на Макса , а потім на Лісу . Врешті-решт вона встала із стільця , а потім запитала : А чого , ви до мене прийшли ?

Тут Дуб як гаркне : Їх Кощій прислав !

- А хто тебе питав – Макс крикнув у відповідь .

- А що , не можна?

- Та питай-питай – сміючись сказала Ліса.

- Взагалі – то він тільки дорогу вказав .

- А , он воно що … До речі , а що вам потрібно ?

- Як до зміїного замку , ти часом як пройти , не знаєш .

- Знаю , але можеш мені в городі допомогти ?

- А дуб той , не може допомогти , чи як ?

- Не може тому , що він – охоронець . Ну як , допоможеш ?

- Добре , допоможу , що робити ?

- В мене , за хатою город , а там всілякий бур’ян росте .

- Добре , викорчую .

- Але обережно !

- Та я обережно.

- І щоб , сам не вбився !

Останні слова Макс сприйняв несерйозно , але не тут то було : Бур’ян то живий ! І як загорлав коли побачив Макса : Їжа ! Ура!

- Дуля вам з маком , а не Їжа – вигукнув Макс та кинувся в атаку .

Ось так , десь годинки дві наш герой нищів бур’ян так , що аж щепки летіли . Через дві години , він пішов до хати .

- Ну як , викорчував бур’яни ? – з цікавістю запитала Карина .

- Де там викорчував , перетрощив – гордо відповів Макс – і до речі , не зламав нічого зайвого

- Дякую тобі за це , слухай я ж навіть не представилась , мене звати Карина .

- А мене Макс .

- А до змія якщо піти хочеш ,то поверни біля вказівного каменя вправо .

- Тю , і як раніше не пішов тою дорогою

Подякувавши і попросивши , щоб Ліса залишилась тут , Макс пішов до змія

Глава 6

Макс в гостях у змія

- Хм, схоже це саме той замок – сказав Макс підходячи до замку .- О , що це – сказав він , дивлячись на вивіску замку : Головний вхід – висячий міст , чорний хід – фунікулер . – Е-е , краще фунікулером – пробелькотів він , та обійшов замок . Хвилин через десять він був вже в замку . Походивши трохи по замку , Макс прислухався : Десь , було урчання якогось великого й страшного звіра . І Макс пішов на цей рев . Прийшовши до того місця , звідки він вважав йде рев , Макс побачив двоглавого змія , в якого були дві голови : Одна була обурена , а інша сумна . От обурена голова й запитує : Чого , ти сюди припхався ?!

- Як чого , принцесу визволяти .

- Знайшовся сміливий , Га-га-га .- Похнюпившись , додала сумна голова : Йшов би ти звідси .

- Нічого , нічого , зараз я тобі влаштую … - сказав Макс . І поки дракон заливався сміхом , акуратно відрубав йому ту саму , злу макітру .

- От добре , що ти його позбувся , а то він мені все життя псує . – сказала ціла голова. Нічого не зрозумівши Макс пішов до принцеси . Підійшовши до найгарніших дверей , він акуратно відчинив їх . За ними сиділа принцеса на ліжку , та мала дуже гордий та суровий вигляд, та мала гарне , чорне волосся , та карі очі . Тільки-но Макс зайшов , як вона вимовила :

- До мене , навіть не підходь , якщо ти звичайно не принц .

- Я не принц .

- Тоді , я з тобою нікуди не піду , а якщо ти мене кудись відправиш…

- Скажи , звати то тебе як ?

- Леравія .

- Ну тоді хоч до дому вертайся .

- Добре повернусь .

І вони пішли в місто , до Князя .

- Доню ! Донечку ! – радісно сказав Князь – як , я радий тебе бачити!

- І я тебе тату .

- Ну , раз ця людина тебе від змія врятувала , то хай він тобі за чоловіка буде .

Тут Макс і каже

- Ні дякую – відповів він задкуючи до виходу . А після того як вийшов з території замку , такого дьору дав , що той спортсмен на олімпіаді .

Приходить на болото , а там Карина з Лісою саме пили чай .

- Ну як , вбив дракона – спитала Карина

- Як вбив … в дракона дві голови було , а я йому одну відрубав …

- І що ?

- І от , йому зараз живеться краще .

- А чому ?

- Довго розповідати .

- А добре , що все добре закінчилось , а принцеса ?

- Навіть не питайте , то якесь жахіття , і як змій з нею тільки жив.

- Що страшна дуже ?

- Ні , проте жахливий характер .

На цій фразі Макс закінчив розповідь , і теж сів за стіл .

Глава 7

Макс вдома

О-ох , моя голова-а – сказав Макс встаючи з ліжка – дарма , ж я на ніч пив ! – сказав він дивлячись на порожню пляшку з-під пива. – Ну і присниться ж таке .

- Що присниться ? – промовила Ліса сидячи в кріслі . Повернувшись на голос Макс подивився на неї скляними очима , і зрозумів : Всі ті події йому не примарились.


Оцените этот порно рассказ:        
Опубликуйте ваш порно рассказ на нашем сайте!


Прокомментируйте этот рассказ:
Имя/псевдоним:
Комментарий:
Комментарии читателей рассказа:

Порно рассказы опубликованы на ReadPorno.ru. Читайте также эротические рассказы.
ReadPorno.ru не несет ответственности за содержание размещенных текстов. Тексты и права на них принадлежат исключительно их авторам.